Добавити новину	Добавити підприємство	Добавити оголошення	Добавити вуз

За калорійністю столовий буряк перевищує всі інші соковиті овочі. У його коренеплодах містяться вуглеводи, вітаміни (С, В, РР), органічні кислоти, солі Са, Мg, Fе, пектин. За вмістом фосфору та калію він посідає одне з перших місць серед овочевих культур. Тому столовий буряк — це одна з коренеплідних овочевих культур, яку споживають практично повністю: спочатку молоді листки, черешки й коренеплоди, а під кінець вегетації — тільки коренеплоди.

Забарвлення коренеплодів — від світло-малинового до інтенсивного темно-червоного, майже чорного. Форма коренеплодів також досить різноманітна: видовжена, циліндрична, конічна, округла, плоска. Це є сортовою ознакою столових буряків.

Для одержання врожаю високої якості та відмінних смакових властивостей слід добирати сорти відповідно до кліматичних умов та структури грунту, а також додержувати технології вирощування, за якої рослини були б забезпечені всіма важливими чинниками для свого росту й розвитку. В Україні використовують досить великий набір сортів як вітчизняної, так і зарубіжної селекції: Бордо 237, Бона, Булліт, Глоб, Єгипетський плоский, Носівський плоский, Опольський, Циліндра, Червона куля та інші. За даними ЛДАУ останніх двох років досліджень, урожай коренеплодів понад 400 ц/га забезпечили сорти Червона куля, Детройт, Делікатесний. Інші сорти на темно-сірому опідзоленому грунті формували врожай 300–400 ц/га (Бордо 237, Бона, Єгипетський плоский).

Для вирощування столових буряків найпридатнішими є глибокі, розпушені, родючі з нейтральною реакцією грунти. Найкращими вважають родючі чорноземні, сірі, темно-сірі опідзолені легкого механічного складу грунти. Високі врожаї можна одержати й на окультурених низинних торфовищах.

Столові буряки — культура холодостійка, насіння його може проростати при 4…5°С, проте за такої температури сходи з’являються через 22–23 дні. За підвищення температури до 10°С проростання закінчується через 20 днів, до 25°С — через 5–6 днів. Оптимальна температура сходів — 25…26°С, подальше підвищення її вже згубно діє на появу сходів.

У перший період, від сходів до початку коренеутворення, столові буряки краще проростають за помірної температури — 15…18°С, якщо ж у цей час температура опуститься нижче 0°С, це призведе до значного ушкодження або навіть до повної загибелі сходів.

З утворенням 2–3 пар листочків буряки стають стійкішими до знижених температур, але тривале зниження температури впливає на наступний розвиток, і в таких умовах рослини дають значну кількість цвітушних пагонів.

На початку формування коренеплодів вимоги до тепла зростають, і оптимальна температура в цей період становить 20…25°С.

Перше короткочасне осіннє зниження температури до 2…3°С рослини витримують безболісно, проте подальше її зниження негативно впливає на всю рослину. Особливо це стосується сортів, що формують коренеплоди згори (коренеплід заглиблений у грунт лише на 1/3 і 1/4), зокрема, таких як Опольський та Циліндра.

Щодо маточників, то зниження температури призводить до пошкодження верхівкової бруньки, а продовольчі коренеплоди, уражені заморозками, погано зберігаються.

Вимоги рослин до вологи також різні й залежать від умов вирощування та особливостей агротехніки. Вважають, що для формування однієї частини сухої речовини рослини використовують до 300–400 частин грунтової вологи. Нестача вологи в грунті особливо негативно діє за високої температури. Однак надлишок вологи і близькість грунтових вод також даються взнаки. У таких умовах спостерігаються захворювання коренеплодів та різке зниження врожаю.

Вимоги рослин буряку до водного режиму в різні періоди росту змінюються. Так, для проростання насіння потрібно 70% вологи від його маси. Підвищеної вологості грунту рослини потребують після появи сходів.

Столові буряки — культура світлолюбна. Світло потрібне рослинам упродовж усієї вегетації, за його браку врожай зменшується на 30%. Нестача світла, зниження його інтенсивності погіршують хімічний склад коренеплодів.

У сівозміні столові буряки розміщують на одному полі з морквою або на окремій площі. Добрими попередниками є огірки, капуста, картопля, бобові.

Обробіток та удобрення грунту починають з осені. Так, під зяблеву оранку вносять по 40–60 т/га перегною або компостів. Навесні під передпосівну культивацію на малозабезпечених поживними елементами грунтах вносять по 60–90 кг/га д.р. азоту, 90–120 кг/га д.р. фосфору та 90–120 кг/га калію. На забур’янених грунтах добрий ефект дає внесення грунтових гербіцидів.

Позитивно реагують столові буряки на внесення мікродобрив. Так, з магнієвих вносять по 6 ц/га сірчанокислого магнію, з марганцевих — по 2–3 ц/га шлаку, з мідних — по 5 ц/га бури (особливо ефективно діє на торфових грунтах), з борних — до 20 кг/га бури. Названі мікродобрива не лише підвищують урожай, а й забезпечують стійкість рослин до деяких захворювань та сприяють продуктивнішому використанню вологи.

Сівбу доцільно проводити каліброваним насінням у два строки: перший — одразу після сівби ранніх зернових, а другий — у середині травня. Сівба у травні допомагає запобігти утворенню цвітушних коренів. Коренеплоди, одержані від ранніх строків сівби, використовують для літнього споживання, а пізніх — для використання восени та для тривалого зберігання.

Висівають насіння широкорядним способом (з міжряддям 45–60 см) або стрічковим (за схемою 20х50 см), норма висіву: 8–10 кг/га одноросткового або 12–15 — багаторосткового насіння. Норма висіву залежить від схожості, величини насіння та схеми сівби. Глибина загортання насіння становить 3–4 см залежно від механічного складу й вологості грунту. До сівби та після неї обов’язково проводять коткування. Добрий ефект дає внесення в рядки разом з сівбою мінеральних добрив (N20P20K20).

Якщо посіви загущені або утворилася кірка, площу обов’язково боронують упоперек напрямку рядків легкими боронами. При цьому і зріджуються посіви на 15–18%, і знищуються бур’яни у фазі ниточки.

Масові сходи столових буряків з’являються на 8–12-й день після сівби. У фазі першої пари справжніх листочків проводять прорідження посівів так, щоб відстань між рослинами становила 3–4 см. За наступного формування на одному погонному метрі залишають 12–16 рослин, а проріджені рослини використовують як пучкову продукцію. Діаметр коренеплодів має становити не менш ніж 3–3,5 см. Зволікати з формуванням густоти не слід, позаяк це призводить до зниження врожаю. На посівах, призначених для пучкової продукції, не дозволяється вносити гербіциди після сходів основної культури.

Затримка із прорідженням (пізніш ніж після 3–5 листочків) призводить до значного зниження товарного врожаю. До основних завдань, що їх має вирішити прорідження, належать: рівномірне розміщення рослин, знищення бур’янів, рівномірне використання поживних елементів грунту. На плантації столових буряків, призначеній для одержання товарних коренеплодів, після остаточного формування густоти залишають близько 500 тис. шт. рослин на одному гектарі.

У разі масової появи бур’янів на товарних посівах столових буряків використовують Селект 120, к.е., — 0,4–1,8 л/га, Центуріон, к.е., — 0,6–2,4 л/га проти однорічних дводольних або Тарга Супер, 5% к.е., — 1,0–2,0 л/га, або Центуріон, к.е., — 0,6–2,4 л/га проти однорічних та багаторічних злакових бур’янів.

Протягом вегетації на буряковій плантації проводять міжрядне розпушення грунту та підживлення.

Збирають буряки до настання приморозків, оскільки підмерзлі коренеплоди втрачають смакову якість і погано зберігаються. У процесі збирання коренеплоди очищають від гички й сортують на товарні, нетоварні та дрібні. Останні можна використати для вигонки в закритому грунті.

До товарних належать коренеплоди, діаметр яких становить: 5–14 см — у звичайних і 5–10 см — у відібраних (за ГОСТ 26766-85). Коренеплоди мають бути здоровими, без ушкоджень та уражень, мати характерні для даного сорту забарвлення і форму. Зібрані здорові стандартні коренеплоди використовують за цільовим призначенням (за потреби продають або закладають на тривале зберігання). Нестандартні (тріснуті, механічно пошкоджені, вироджені тощо) — використовують для годівлі тварин.

Отже, столові буряки для формування високого товарного врожаю потребують відповідного догляду й оптимального співвідношення основних чинників: родючості грунту, відповідної температури, освітлення, відсутності бур’янів, удобрення, розпушеного грунту, найкращих сортів, великого добре вирівняного насіння, вирощування після добрих попередників, оптимальних строків сівби, боротьби з хворобами та шкідниками, своєчасного формування густоти рослин тощо.

Добавити статтю	Добавити питання	Добавити відповідь	Добавити пораду