Добавити новину	Добавити підприємство	Добавити оголошення	Добавити вуз

В особистих підсобних господарствах рекомендується розводити гусей китайських, рейнських, великих сірих, кубанських. Це найбільш продуктивні породи. Гуси холмогорські, арзамаські, тулузькі, роменські менш продуктивні, проте непримхливі, життєстійкі, несприятливі до захворювань, що дуже важливо для розведення в особистих господарствах.

Холмогорські гуси. Пішли від схрещування китайських гусей з місцевими білими. За кольором пір’я розрізняють холмогорських білих і сірих гусей. Дзьоб і ноги в них оранжевого кольору, голова велика з гулею на лобі, шия довга, під нею є «гаманець» (складка шкіри).

Гуля на лобі та «гаманець» починають утворюватися з 6—8-мясчного віку та досягають повного розвитку у 2—3 роки. Груди глибокі, добре розвинуті, тулуб масивний, на животі широка складка.

Таблиця 22

Класифікація порід гусей

Група гусей	Породи і породні групи
І Гуси країн СНД	холмогорські арзамаські уральскі, або шадринські роменські глинисті великі сірі литовскі горьківські
II Китайська	китайські
III Гуси південного сходу Європи	стрічкові
IV Французька	тулузські
V Германська	померанскі емденські

Середня жива вага гуски — 7,5 кг (найбільша — 10 кг), гусаків — 7—8 кг (найбільша — до 11 кг).

Несучість досягає 40—55 яєць на гуску на рік. Рекордна несучість дорівнює 90 яєць, за чотири роки життя — 220 яєць. Середня вага одного яйця: у молодок — 157 г, переярок і старих гусок — 180 г. Гуски починають нести яйця у віці 280—310 днів. Кількість гусок, що насиджують, у зграї іноді досягає 60%.

Несучість і жива вага гусей у значній мірі залежать від утримання і годування. Середні проміри холмогорських гусей характеризуються такими показниками:

Проміри, CM	Гусаки	Гуски
Довжина:
тулуба	40,9	37,9
шиї	37,3	34,9
кіля	27,5	25,4
гомілки	19,7	18,4
плюсни	10,7	9,8
Обхват тулуба	59,0	54,3

Вага гусят з віком збільшується приблизно в таких розмірах (табл. 23).

Таблиця 23

Жива вага гусят холмогорської породи, г

Гусята					Вік,	ДНІВ
	1	10	20	ЗО	40	50	60	90	120	150
Самці	99	267	756	1390	1800	2310	3510	5320	6000	6420
Самки	106	254	698	1300	1730	2170	3280	4470	5210	5680

Великі сірі гуси. Створені в 1956р. простим відтворю-вальним схрещенням роменських гусей з тулузькими.

Жива вага дорослих гусаків — 6—7 кг (максимальна — 9,5 кг), гусок — 5,8—6,5 кг (максимальна —9,1 кг). Середньорічна несучість — 40—45 яєць, рекордна — 76 яєць. Середня вага яйця — 175 г.

Гуси відзначаються рухливістю, мають міцну будову тіла, добре відгодовуються. Голова в них невелика з коротким товстим дзьобом оранжевого кольору, з нігтиком світло-рожевого кольору. Повіко ока оранжеве. Шия середньої довжини, товста. У великих сірих гусей немає «гаманця» та гулі на голову. Груди глибокі, випуклі та широкі, світло-сірого кольору, спина довга і широка. На животі та хвості пера білі. Ноги — середньої довжини червоного кольору.

Проміри гусей великої сірої породи, CM

Показники	Гусаки		Гуски
	переярі	молоді	переярі	молоді
Обхват тулуба	51,0	50,4	49,0	48,5
Довжина:
тулуба	37,0	37,7	37,0	36,2
кіля	20,0	19,8	19,0	17,7
плюсни	9,0	10,3	9,0	9,1

Середня вага молодняка великих сірих гусей (кг на голову): у віці десяти днів — 0,413; ЗО — 1,730; 60 — 4,060; 90 — 5,120; 120 днів — 5,820.

Горьківську породну групу гусей створено схрещуванням місцевих гусей з китайськими. Надалі ці помісні гуси були повторно схрещені із сонячногорськими гусаками. За зовнішнім виглядом горьківські гуси схожі на холмогорських. Пір’я в них переважно біле, але буває сіре, сизе, рябе. Голова середнього розміру має невелику гулю на лобі. Тулуб глибокий, довгий. Довжина тулуба у самців — 55, у самок — 51,5; довжина кіля відповідно 21,5 і 20. Молоді гуски важать 5—6 кг, дорослі — 6—7, молоді гусаки — 6—7, дорослі — 7—8 кг.

Горьківські гуси відзначаються високою несучістю: 45—65 яєць на несучку за один цикл несіння. Продуктивність молодих гусок — 100 яєць на рік, а на другий рік — 150 яєць. Середня вага яєць у молодих гусок — 125, у дорослих — 140 г. Несіння яєць у гусок починається у віці 180—200 днів. Вони дуже рідко проявляють інстинкт насиджування. Гусята інтенсивно ростуть і при повноцінному годуванні в 70-деному віці важать 4— 4,2 кг, а деякі — до 5 кг.

Китайські гуси — це одомашнені дикі гуси. На території країн СНД їх розводять скрізь, особливо на Далекому Сході та в Сибіру.

Колір пір’я у них білий і бурий. У гусей з бурим кольором пір’я від початку дзьоба по голові та верху шиї до тулуба проходить сіро-брунатна смуга; дзьоб, гуля на голові і ноги тем-но-аспідні. У білих гусей дзьоб, гуля і ноги оранжевого кольору. Голова у китайських гусей велика, видовжена, на лобі на початку дзьоба є велика гуля. Шия довга, гнучка. Тулуб

середньої довжини, трохи піднятий спереду, груди округлі. Ноги середньої довжини, міцні, широко розставлені. Гуси відзначаються високою життєстійкістю та добрими відтво-рювальними якостями, несучістю, високими інкубаційними показниками яєць і життєздатністю молодняка. Заплідненість яєць гусок досягає 99,6%.

Виводимість від кількості закладених яєць — 85%, збереженість молодняка до 3-місячного віку — 97% і більше. Жива вага дорослих гусок — 3,8—4,2 кг, гусаків — 4— 4,5 кг. Китайські гуси використовувались при виведенні багатьох пород і породних груп гусей: холмогорських, горь-ківських, ніжинських.

У сприятливих умовах годування та утримання китайські гуски дають більше 60—90 яєць на несучку на рік. Тривалість несіння яєць — 115—145 днів на рік. Вага яєць у перший рік несіння — 130 г, на другий рік — 140 г. Середній вік гусок до знесення першого яйця — 280—350 днів.

М’ясні якості гусей під час чистопородного розведення невисокі, але помісі, що отримуються від схрещування ки-таиських гусей з гусьми інших пород, мають гарні м’ясні якості і високу несучість.

Ландеські гуси. Це гуси — середніх розмірів з відносно високою несучістю та здатністю після примусового відгодовування давати велику печінку. Дуже поширений різновид гусей з сіро-брунатним пір’ям, в умовах великого виробництва зустрічається й білий різновид.

Породні ознаки: маса гусака — 7—7,5, гуски — 6 кг. Несучість у перший рік 25 яєць, із середньою масою 150 г, у другий — до ЗО—35 яєць, середньою масою 170 г. Інстинкт насиджування яєць придушений. Розведення цієї породи ускладнене через важкість підтримання запліднювальної здатності гусаків до закінчення несіння яєць.

Рейнська порода гусей. Це середньоважка порода гусей, селекціонована на високу несучість для потреб великого виробництва. Розводять гусей породи з білим пір’ям. У гусят, що вилупилися, спинка покрита темним пухом, який за час линяння змінюється білим. Інстинкт насиджування яєць у цієї породи придушений.

Породні ознаки: маса гусака— 6, гуски — 5 кг; несучість — 50—г70 яєць. Розведення породи ускладнене через важкість підтримання запліднювальної здатності гусаків до закінчення періоду несіння.

Італійські гуси. Ця порода за розмірами проміжна між легкими і середньоважкими породами гусей. Розводять породу з білим пір’ям. Для неї характерна відносно висока

несучість. Інстинкт насиджування яєць придушений. У гусок іноді зустрічається чубатість. Породні ознаки: маса гусака — 5,5, гуски — 4,5 кг; несучість — 50 яєць і більше.

Кучерявий гусь. Ця порода характерна кучерявістю пір’я на спині, великих криючих і махових пер, хвоста і плечових махових пер. Хоч ці гуси мають гарні продуктивні якості, їх починають розводити як спортивну породу через особливість пір’я. Кучеряві гуси мають такі породні ознаки. Маса гусака — 6, гуски — 5 кг; несучість — 30—40 яєць середньою масою 120 г. Ця порода розводиться з білим, сіро-брунатним і рябим пір’ям.

Словацькі придунайські гуси. Належать до середньо-важких порід. Порода відзначається білим кольором пір’я

та гарними продуктивними якостями. Інстинкт насиджування яєць і виведення гусят у ній збережений. Породні ознаки: маса гусака — 7, гуски — 6 кг; несучість — 20 — 24 яйця із середньою вагою 160 г.

Чеські гуси. У чеських гусей ніжна будова тулуба середнього розміру, гарні племінні та продуктивні якості. Розводиться з білим пір’ям. Гуси із зниженою несучістю зберегли інстинкт насиджування яєць.

Породні ознаки: маса гусака — 5,2, гуски — 4—5 кг; несучість — 30—40 яєць середньою масою 330 г.

Литовських гусей представлено двома різновидами: віштинес і пулькінес.

Гуси віштинес мають переважно біле пір’я, але зустрічаються також сірі, глинисті та рябі. Виведені шляхом схрещування місцевих гусей із східно-пруськими, а потім емденськими та поме-ранськими. Голова у гусей середнього розміру, дзьоб прямий, середньої довжини, яскравого оранжевого кольору, шия довга. Тулуб широкий, середньої довжини, на животі одна чи дві жирові складки, груди глибокі, широкі. Ноги високі, плюсна і пальці оранжевого кольору.

Жива вага гусок — 5,7—7,3 кг, гусаків — 6—8,7 кг. їстівних частин у тушці — 72,8%. Несучість гуски — 20— 27 яєць за сезон, середня вага яйця — 184 г. Несіння яєць починається у віці 311 днів, заплідненість яєць — 94%. Інстинкт насиджування проявляється у 18—23% гусок.

Різновид литовських гусей — пулькінес — створено тривалою селекцією місцевих гусей. Пір’я у них переважно біле, але зустрічається рябе і сіре. Середня вага гуски — 5,2, найбільша — 6,3 кг; вага самців відповідно 5,5 та 7,2 кг. їстівних частин у тушці — 67,5% . Несучість гуски — 17— 23 яйця за сезон, середня вага яйця — 162 г. Несіння яєць починається у віці 317 днів, заплідненість яєць — 88%. Інстинкт насиджування проявляється у 40—47% гусок.

Тулузькі гуси. Мають високу несучість і добрі м’ясні якості. Порода виведена у Франції (поблизу м. Тулузи) з одомашнених диких сірих гусей.

Голова сіра, шия темна, блакитнувато-сіра; тулуб і груди світло-сірі, спина темно-сіра; пір’я живота біле; пера хвоста білі та сірі; голова коротка, дзьоб прямий блідого оранжевого кольору; шия середньої довжини, товста. Тулуб масивний, широкий і глибокий; ноги короткі, червоного або оранжевого кольору.

За наявністю або відсутністю жирових складок на животі та під дзьобом розрізняють чотири різновиди тулузьких гусей: з «гаманцем» і складкою на животі; з «гаманцем» та без складки; без «гаманця» та зі складкою і, нарешті, без «гаманця» і без складки.

Жива вага дорослих тулузьких гусок — 8—10, гусаків — 12—13 кг і більше. Несучість гуски — в середньому 30—40 яєць; середня вага яйця — 170—200 г. Тулузькі гуси використовувались при виведенні великої сірої породи гусей.

Емденських гусей виведено поблизу міста Емдена (Німеччина), звідки й пішла їх назва.

Пір’я гусей чисто-біле; голова велика, широка, дзьоб короткий, товстий, оранжевого кольору; шия довга, є «гаманець»; тулуб довгий, широкий, з невеликою складкою на животі; ноги короткі, масивні.

Середня вага переярих гусок — 5,5, гусаків — 7,9 кг. Несучість гусок-молодок — 20—25 яєць, другорічниць і старше — відповідно 24 та 45 яєць на гуску на рік.

Проміри емденських гусей, см Гусаки Гуски

Довжина:

тулуба 39

шиї 21

обхват тулуба 58

Жива вага емденських гусят у віці (днів) складає (г): 30—1 550, 60—3 560, 90—4 500, 120—4 959, 150—5 332. Несіння яєць у гусок починається в 10-місячному віці, середня вага одного яйця у молодих гусок — 157 г, у переярок і старих — 170 г. Інстинкт насиджування проявляється у 47% гусок.

Померанські гуси. Поширені в невеликій кількості, в основному з білим пір’ям. Проте гуси цієї породи зустрічаються з сірим, білим із сірим і жовтуватим пір’ям.

У померанських гусей з білим пір’ям, дзьоб і ноги жовто-червоного кольору. Голова в них велика, округла, дзьоб прямий короткий, шия середньої довжини. Тулуб довгий, широкий; ноги короткі, масивні. Довжина тулуба з шиєю у гусаків — 62,5 см, у гусок — 70,1; кіля відповідно — 17 і 18,7 см. Обхват тулуба в гусаків —50,6, у гусок — 51,5 см.

Із маловивчених різновидів місцевих гусей, поширених у деяких районах нашої країни, можна назвати такі.

Волинські сірі — поширені переважно в західних областях України, де їх називають Камерун. Жива вага гусей — 3—3,5 кг.

Степні українські — за екстер’єром нагадують роменських гусей. За кольором пір’я зустрічаються білі, сірі, рябі, попелясті, жовтуваті. У значної кількості гусей є складка на животі, у деяких — «гаманець». Середня несучість гусок — 9,8 яйця з коливанням від 3,4 до 18,6 яйця. Середня жива вага гусок — 4,6 кг, найбільша — до 7 кг; гусаків — 5.4 кг, найбільша — до 8 кг. Жива вага молодняка в 5-місячно_: му віці — 4,6—5,7 кг.

Північнокавказькі — місцеві гуси Північного Кавказу різноманітні за екстер’єром і кольором пір’я. Середня жива вага — 4 кг. Обхват тулуба — 45 см, довжина тулуба — 33,5, кіля — 16,5, гомілки — 17,3, плюсна — 7,8, дзьоба — 6,7 см.

Чуваські гуси — поширені в Чувашії. Середня несучість гуски — 10 яєць на рік. Середня вага гусака — 5,6, гуски — 4,7 кг. Довжина кіля в гусаків —16,1, у гусок — 14,4 см. М’ясна скороспілість чуваських гусей висока.

Мокшанські гуси. Колір пір’я гусей сірий і рябий, проте зустрічаються гуси з жовтим (глинистим) пір’ям. Жива вага гусаків — 6,8, гусок — 5,0 кг. Середня несучість — 12,6 яйця. Від однієї гуски на рік отримують приблизно дев’ять гусят. Обхват тулуба в гусаків — 49,8, у гусок — 46 см; довжина тулуба відповідно — 38,4 та 35,6; кіля — 20,3 та 17,5, гомілки — 21,3 та 18,8, плюсна — 9,5 і 8,3, дзьоба — 8,4 та 7,4 см.

Добавити статтю	Добавити питання	Добавити відповідь	Добавити пораду