Добавити новину	Добавити підприємство	Добавити оголошення	Добавити вуз

Розглянемо більш детально породи качок за їх продуктивними якостями.

Качки м’ясного типу мають найбільше поширення. Вони характеризуються високою плодючістю, скороспілістю, прекрасною життєздатністю, смачним і поживним м’ясом і задовільною несучістю. До них належать: пекінська, сіра українська, чорна білогруда, біла московська, руанська.

Качки м’ясного спрямування мають великий розмір і вагу, здатні в короткий строк дати велику кількість високоякісного м’яса. Від кожної качки протягом року повинно бути виведено та вирощено не менше 50 каченят. Чим більше каченят отримують від однієї качки, тим де економічно більш вигідно.

При гарному годуванні та догляді каченята у віці 50—60 днів досягають ваги 2—2,5 кг і цілком придатні до забою.

Качки м’ясо-яєчного типу характеризуються середньою масою, гарними м’ясними якостями і відносно високою несучістю. До цього типу належать орпінгтон, хакі-кемп-бел і дзеркальні.

Качки несучі не мали поширення, по-перше, з-за низької маси, по-друге, курка в цьому плані набагато вигідніша. Найбільше поширена порода — індійські бігуни.

Качки несучого типу значно легші, ніж качки м’ясного та м’ясо-яєчного спрямування. Вони більш рухливі і за несучістю не поступаються качкам несучих пород.

У присадибних господарствах в основному розводять качок м’ясного типу та для загального користування.

М’ясні породи

Виведені пекінські качки китайськими птахівниками більше 300 років тому в західному підгір’ї Пекіна. Пізніше качок пекінської породи почали розводити у північно-східній, північній, східній та південній частинах Китаю. В другій половині XIX століття пекінські качки були з Китаю завезені в Америку та Європу, звідки вони швидко поширилися по всіх європейських країнах, у тому числі й у Росії.

Велика робота, проведена птахівниками з удосконалення пекінської породи качок, зробила їх однією з кращих пород за скороспілістю та м’ясними якостями. В нашій країні пекінські качки — одна з найбільш поширених пород. Для цієї породи качок характерний такий екстер’єр. Голова велика, широка, подовжена, з випуклою лобовою частиною. Дзьоб оранжевий, трохи угнутий, середнього розміру. Ноги невисокі, товсті, червоного або оранжевого кольору, поставлені ближче до задньої частини тулуба. Очі великі, блискучі, глибоко посаджені, темно-блакитні.

Шия товста, середньої довжини.

Пір’я біле з жовтувато-кремовим відтінком. Крила міцні, достатньо щільно прилягають до боків.

Пекінскі качки

Тулуб довгий, трохи піднятий. Груди широкі, глибокі. Спина довга, широка, нахилена від плечей до хвоста. Хвіст трохи піднятий.

Таблиця 5 Проміри пекінських качок (у см)

Показники промірів	Довжина						Обхват тулуба	Вага птаха (в кг)
	тулуба	тулуба і шиї	кіля	гомілки	плюсна	дзьоба
		С	а м к	и
Средні	30,7	48,0	14,8	11,9	7,8	7,9	43,0	3,6
Максимальні	32,0	50,0	15,5	13,0	8,0	9,0	45,0	3,9
Мінімальні	28,0	44,0	14,0	11,0	7,0	7,5	42,0	3,4
		С	а м ц	і
Средні	33,0	55,2	16,5	12,5	8,0	8,5	46,0	3,9
Максимальні	35,0	57,0	18,0	13,0	10,0	9,0	47,0	4,2
Мінімальні	32,0	52,0	15,0	12,0	7,0	8,0	45,0	3,6

Пекінські качки — одна з найкращих м’ясних пород. Молодняк при гарному годуванні у 50—55-денному віці досягає ваги 2—2,5 кг. М’ясо доброї якості. Несучість за один цикл 80—120 яєць. Жива вага дорослого птаха: качура 3,5—4 кг, качки 3—3,5 кг. Середня вага яйця 85 г.

Убойна вага качки 89,8—90,3%, їстівні частини тушки від убойної ваги складають 66,8%.

Пекінські качки мають гарне несіння яєць протягом двох-трьох років.

Пекінські качки витривалі, легко переносять суворі зими; вони поширені та здавна розводяться на території країн колишнього СРСР.

Сірі українські качки. Виведені шляхом спрямованої племінної роботи з місцевими сірими качками без участі яких-небудь інших існуючих високопродуктивних пород. Сірі українські качки міцні та рухливі, добре фуражують на водоймах, відзначаються скороспілістю, прекрасними м’ясними характеристиками, високою несучістю.

У них міцна конституція, негрубий кістяк, добре розвинута мускулатура, щільне, легке та густе пір’я. Голова невелика, злегка витягнута, з блискучими очима, міцним дзьобом.

Сірі українські качки

Ноги короткі, міцні, широко розставлені. Корпус досить широкий, глибокий і довгий.

Качури мають голову темно-сірого або майже чорного кольору, з блискучим зеленкуватим полиском, дзьоб маслиновий, шия темно-бура з білим нашийником.

Спина у качурів чорно-бура, груди червоно-бурі, нижня частина тулуба світло-сіра, крила сіро-бурі, з блискучими синіми «дзеркальцями», облямованими по боках чорними та білими смугами.

У качок голова темно-бура, з двома чорними смугами, а дзьоб темно-маслиновий, з чорним кігітцем на кінці. Ши, спина, груди та нижня частина тулуба бурі, крила темно-бурі, з синіми «дзеркальцями». Екстер’єр сірих українських качок характеризується такими промірами.

Таблиця 6

Проміри сірих українських качок у 150-денному віці (в см)

		Довжина			Обхват		к	Ширина
							и -
Стать	голови 3 шиєю	дзьоба	плюсна	шиї	грудей	плюсна	Скісна лі тулуа	таза	дзьоба	Глибин; грудей
Самці	39,3	6,5	7,4	10,5	40,3	4,4	32,4	9,5	3,1	10,1
Самки	34,1	6,3	7,1	9,7	39,1	4,1	30,6	9,4	3,0	9,2

Сірі українські качки мають пір’я, як і дикі крижні. Проте спостерігається виділення за опіренням світло-бурих, глинистих, білих качок.

Чорні білогруді качки. Виведені методом складного відтворювального схрещування місцевих українських чорних білогрудих качок з пекінськими та хакі-кемпбел. Українські чорні білогруді качки мають злегка піднесений тулуб з дуже широкими та глибокими грудьми. Спина широка, довга, із значним нахилом від плечей до хвоста. Хвіст трохи піднятий. Пір’я чорне, частина грудей та живота біла.

У качурів верхня частина шиї з синьо-фіолетовим полиском. Ноги невисокі, помірної товщини, чорні, розташовані значно ближче до задньої частини тулуба. Дзьоб трохи угнутий, середньої довжини, зовсім темний або аспід

Таблиця 7

Проміри чорних білогрудих качок (в см)

Вік (у днях)	Стать	Довжина				Ширина		Обхват			Глибина грудей	Скісна лінія тулуба
		голови і шиї	дзьоба	плюсна	кіля	дзьоба	таза	шиї	тулуба	плюсна
60	Самці	33,1	6,6	6,4	12,7	2,9	7,7	9,5	32,5	4,0	9,3	31,3
60	Самки	32,2	6,6	6,1	12,0	2,7	7,7	9,0	31,3	3,8	9,1	29,9
90	Самці	38,2	7,4	6,2	14,8	3,4	8,7	9,7	37,2	4,6	11,1	34,3
90	Самки	36,0	6,9	5,8	13,6	3,1	8,6	9,4	36,4	4,2	10,4	32,3
150	Самці	38,5	7,0	7,0	15,1	3,1	9,5	10,9	37,0	4,4	11,2	34,0
150	Самки	36,2	6,5	6,3	14,4	3,1	9,4	10,4	35,1	4,3	10,4	31,3

Середня продуктивність качок 120—130 яєць, найбільша — 210 яєць.

Тушки чорних білогрудих качок мають білий колір шкіри, а м’ясо відзначається прекрасними смаковими якостями. Чорні білогруді качки відзначаються високою несучістю протягом ряду років.

Білі московські. Ця породна група качок виведена методом відтворювального схрещення качок хакі-кемпбел с пекінськими.

Середня несучість більше 100 яєць. Вага яйця 90 г. Рекордистки при середній вазі 3—3,4 кг дають на рік по 150 яєць і більше. Вага яйця 97—106 г.

Висока несучість птахів зберігається протягом ряду років. Білі московські качки мають такі екстер’єрні особливості:

— велику, довгу голову;

— довгий, широкий, біло-рожевий дзьоб;

— темно-блакитні, високо поставлені очі;

— довгу, помірної товщини, шию;

— широкі, глибокі та виступаючі вперед груди;

— довгу, широку спину;

— довгий, широкий, поставлений майже горизонтально тулуб;

— короткі, помірної товщини, світлі оранжеві ноги. Пір’я біле, без домішки жовтувато-кремового відтінку. Екстер’єр білих московських качок характеризується

такими промірами.

Таблиця 8

Проміри білих московських качок (в см)

Показники промірів	Довжина			Обхват грудей	Ширина таза	1 Вага	птаха (в кг)
	тулуба	плюсна	дзьоба
		Самки
Средні	26,7	5,7	6,3	36,1	7,11		3,8
Максимальні	29,0	7,5	7,5	38,0	8,0		4,3
Мінімальні	26,0	5,0	5,5	34,0	5,5		3,4
		Самці
Средні	29,5	5,7	7,0	36,2	8,5		4,0
Максимальні	32,0	7,0	8,0	39,5	10,0		4,5
Мінімальні	28,0	4,5	6,0	33,0	7,0		3,7

М’ясо білих московських качок дуже високої якості. Каченята в 50-денному віці при правильному відгодовуванні мають добру угодованість.

Мускусна качка. Дика мускусна качка — лісовий птах, родом з Південної Америки. І за домашнього утримання вона не залишає своїх споконвічних звичок: уникає води, часто злітає на різноманітні підвищення (дерева, сарай тощо).

Тулуб цієї породи довгий, досягає 70 см, поставлений майже горизонтально. Груди дуже широкі, обмускулені. Дзьоб невеликий, має рожевий відтінок. Ноги короткі, обмускулені слабіші, ніж у звичайних домашніх качок. Перетинка на них невелика, є кігті. Голова у качура крупна, видовжена, має чубок. Навколо очей та біля початку дзьоба — шкірна складка та нарости, як в індичок (певно, тому їх називають індокачками).

За кольором пір’я розрізняють більше 10 різновидів: білі, чорні, сіро-перлинові, димчаті, смугасті з синявою, тем-но-сірі та інші. Мускусні качки менш скороспілі, ніж звичайні домашні. Несіння яєць починається у віці 8—9 місяців и триває 4—5 місяців. Потім качки линяють, і починається другий цикл. За 1-й цикл качка відкладає 70 яєць та більше. Колір шкаралупи білий, з незначним сіруватим відтінком. Качур звичайно за живою масою вдвічі більше качки. М’ясо дуже ніжне, у диких різновидів темне, в окультурених більш світле, з характерним запахом і смаком дичини.

Самців мускусних качок використовують для схрещування із звичайними домашніми качками (зокрема, качками пекінської породи). В результаті отримують каченят-гібридів, так званих мулардів, абсолютно неплідних, але зі смачним, нежирним, поживним м’ясом. У зв’язку з високими м’ясними якостями качок стали активно розводити у присадибних господарствах України, Молдавії, півдня Росії.

Чим же викликаний інтерес птахівників? По-перше, м’ясною продуктивністю. По-друге, цим качкам не потрібні високопоживні кормові суміші. Навпаки, вони охоче їдять суцільний корм і прекрасно знаходять собі їжу в заростях рослин — бур’янах. Вони прославились як «шанувальники» амброзії — знищують до останнього зернятка. І, нарешті, мускусні качки майже не хворіють.

2. 222

Усі ці показники говорять про перспективність розведення мускусних качок.

Для них підходить найдешевший корм (полова, зерно, трава або сіно). їм необов’язкова водойма — достатньо таза або корита, щоб обмитися. Зиму вони переносять достатньо легко — була б підстилка та регулярне провітрювання пташарні.

Добавити статтю	Добавити питання	Добавити відповідь	Добавити пораду