День Поля в Миколаївському національному аграрному університеті
 2016 рік обіцяє бути урожайним, запевнив директор Департаменту землеробства та технічної політики в АПК України Володимир Миколайович Топчій на урочистому заході присвяченому Дню поля, організованому Миколаївським...
Презентація розробок українських науковців для АПК
Будуть представлені: інвестиційні проекти та практичні рішення української науки для агро-промислового комплексу.Зокрема: • Сучасні розробки для тваринництва, птахівництва та ветеринарної медицини • Біологічні та...
Кількість особистих селянських господарств зменшилася на 30 тис.
Кількість особистих селянських господарств за минулий рік зменшилася на 30 тис., Повідомляє Latifundist.com з посиланням на Agropolit.com. Згідно з даними Держстату, в сільських населених пунктах, що знаходяться в підпорядкуванні...
Сухе молоко швидко дешевшає
Ситуація на українському ринку сухого молока ускладнюється. Скоро почнеться новий сезон, а у цілого ряду операторів залишаються досить великі запаси старого непроданого товару, пише Інфагро. Зростання цін...
Стало відомо, які землі збирається продати Яценюк
Українське експертне співтовариство і пересічні громадяни вже другий день ламають голову, які ж угіддя збирається розпродавати прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, який заявив, що уряд має намір виставити на аукціони...
Аграрії навчалися працювати з біопрепаратами для захисту рослин
За сприяння управління АПР Городенківської РДА, спеціалістів відділу моніторингу Івано-Франківської обласної фітосанітарної інспекції представники торгового дому «Ензим» у Західному регіоні — ПП «Захід Агро Корм»...
Пшениця подешевшала до шестирічного мінімуму
Ціни на пшеницю на торгах у Парижі у вівторок впали до мінімального рівня більш ніж за п’ять років на побоюваннях слабкого попиту на європейську пшеницю за кордоном, повідомляє Інтерфакс з посиланням на агентство...
Україна може залишитися без врожаю
Позбавивши аграріїв пільг за вказівкою МВФ держава ризикує зарубати одну з небагатьох галузей,  які справно постачають країну валютою. Вітчизняні аграрії ризикують втратити пільговий ПДВ. У представленому 8 лютого...
Озимі не постраждають через аномальну температуру повітря
Аномально висока для лютого температура повітря, яка протримається як мінімум до середини місяця, не приведе до передчасного відновлення вегетації озимих, що виключає небезпеку пошкодження посівів в разі подальшого...
Україна має намір розвивати органічне виробництво
Розвиток органічного виробництва — це крок до нарощування виробництва високоякісних продуктів харчування як для власних потреб, так і для перспективних зовнішніх ринків. Адже увага світової громадськості до...

Розміщення пасіки


Добавити новину Добавити підприємство Добавити оголошення Добавити вуз


1.1. За виробничим напрямком пасіки розрізняють: медотоварні — призначені для одержання продуктів бджільництва (товарного меду, воску бджолиного, прополісу, маткового молочка, бджолиної отрути, збору пилку); запилювально-медові, де бджоли використовуються для запилення садів, ягідників і ентомофільних сільськогосподарських культур і для виробництва меду; запилювальні пасіки — призначені для запилення бджолами культур закритого ґрунту (в теплицях, парниках тощо); репродукторні (розплідники) — для відтворення бджіл (виведення бджоломаток, виробництва пакетів бджіл і збору маткового молочка); племінні — для розмноження, поліпшення і виведення бджіл певної породи, зберігання генофонду бджіл, що існує, виведення племінних бджоломаток, виробництва пакетів бджіл і збору маткового молочка; карантинні — для витримування бджіл у карантині.

1.2. Пасіки розміщують у благополучній щодо заразних хвороб бджіл місцевості, у сухих, освітлених сонцем, захищених від вітрів місцях, на відстані не ближче 500 м від шосейних доріг і залізниць, пилорам, високовольтних ліній електропередач, не менше 1 км від тваринницьких і птахівницьких будівель і 5 км від воскопереробних заводів, підприємств кондитерської і хімічної промисловості, аеродромів, військових полігонів, радіолокаційних, радіо- і телетрансляційних станцій та інших джерел мікрохвильового випромінювання. Відстань від товарної пасіки до репродуктивної і карантинної повинна бути не менше 7 км.

1.3. Територію стаціонарної пасіки огороджують, обсаджують плодовими деревами і кущами. Відведення земельних ділянок для розміщення такої пасіки необхідно погоджувати з органами державного управління з питань ветеринарної медицини і місцевими органами влади.

При визначенні розміру площі під пасіку розраховують, що на одну гадану бджолину сім’ю потрібно 30 — 35 м2, залежно від способу розміщення бджіл.

При розміщенні пасіки на присадибній ділянці (подвір’ї) огорожа повинна бути заввишки не менше 2,5 м для підвищення рівня льоту бджіл.

1.4. Бджіл утримують у типових, справних, пронумерованих, пофарбованих вуликах. Для фарбування використовують білу, блакитну і жовту фарби. На кожній пасіці мають бути резервні вулики (10 — 15 % від загальної кількості бджолиних сімей) і стільникові рамки (не менше 30 % від загальної кількості рамок).

1.5. Вулики встановлюють на підставках не нижче 30 см від землі, на відстані не більш 3 м одне від одного і 6 — 10 м між рядами. Перед льотками роблять площадки розмірами 0,5 х 0,5 м. Трупи бджіл і сміття на цих площадках збирають і спалюють.

1.6. Для підтримки належного ветеринарно-санітарного стану на стаціонарній пасіці розміщають пасічний будиночок, а на кочовій — кочову будку. Пасіку забезпечують предметами і засобами особистої гігієни і дезінфекції (перекис водню, 1 %-ний розчин хлораміну тощо), обладнують дезінфекційну площадку, закриту яму (для стічних вод), туалетне приміщення для бджоляра.

1.7. На території пасіки відводять ділянки для розміщення контрольного вулика (навіс 1,5 х 2 м), поїлок для бджіл.

1.8. На території стаціонарної пасіки необхідно мати приміщення для зберігання порожніх стільникових рамок, а також стільників з медом і пергою, тари, бджоловодного інвентарю, дезінфекційних засобів.

1.9. У місцях із холодною тривалою зимою на пасіці будують зимівник (бджоляник) — сухе приміщення, що не промерзає, обладнане припливно-витяжною вентиляцією, що забезпечує підтримку заданих параметрів мікроклімату: температури 0 — 4° C, відносної вологості не вище 75 — 85 %, повітрообмін на 1 родину бджіл — 0,4 м3/год.

Стаття 2

Охорона праці – це система правових, організаційно-технічних і санітарно-гігієнічних заходів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі роботи.
За останні роки помітно зросло насичення пасік сучасними машинами і механізмами, швидко також розвивається присадибне й фермерське бджільництво, тому гостро постає питання забезпечення охорони праці пасічників.
Які ж фактори можуть призвести до травмування чи захворювання пасічників? Серед таких можна назвати працюючі машини і механізми; незахищені рухомі части чи машин, механізмів і обладнання; недостатнє освітлення робочих місць; гаряча рідина і пара; слизька підлога; підвищена вологість повітря, протяги; підвищена чи понижена температура повітря робочої зони; пожежонебезпека.
Вченою радою ННЦ «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича» затверджений спеціальний документ «Інструкція з охорони праці у бджільництві», що регламентує питання охорони праці. На основі інструкції в пасічному господарстві, враховуючи місцеві умови, слід розробити конкретні правила з техніки безпеки.
I навіть, якщо пасічник працює у своєму господарстві один, він має знати правила техніки безпеки.
Санітарно-побутове забезпечення пасік
Розміщення пасік, виробничих приміщень, будівель і складів має відповідати будівельним нормам і правилам проектування промислових підприємств.
Стан пожежної безпеки пасік і тимчасових майданчиків для розміщення бджіл повинні відповідати діючим правилам пожежної безпеки для об’єктів сільськогосподарського виробництва, затвердженим Міністерством внутрішніх справ України.
Територія стаціонарної пасіки загороджується парканом. На підступах до незагороджених місць, за умови їх поганої видимості, встановлюються щити розміром 200×400 мм з написом „Обережно. Бджоли».
Не можна розміщувати пасіки біля автомобільних доріг, під лініями електромереж, у місцях можливих обвалів, падіння каміння, зсувів і місць, які затоплюються водами.
У вікнах пасічних приміщень, які відчиняються, мають бути встановлені рами з дрібною сіткою, що перешкоджають проникненню бджіл.
Для захисту від несприятливих кліматичних умов пасічники облаштовують побутові приміщення, які мають відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, забезпечуються питною водою і медичною аптечкою.
Для надання першої допомоги при вжаленні бджіл в аптечці слід мати такі лікарські засоби:
- антигістамінні препарати в таблетках – дімедрол, супрастін, діазолін, фенкарол, тавегіл. Їх застосовують при всіх проявах алергії;
- ефедрин в таблетках – приймають при інгаляційній алергії і алергії на ужалення;
- преднізолон в таблетках приймають за рекомендацією лікаря, за будь-якої форми алергії;
- кортикостероїдна мазь, яку використовують місцево при контактній алергії.
На кожній стаціонарній пасіці облаштовують туалет, роздягальню з шафою для спецодягу і спеціального взуття, приміщення для приготування їжі та відпочинку, де є кип’ятильник, умивальник з милом і рушником.
Необхідний і спеціальний майданчик для проведення дезинфікаційних робіт.



Добавити статтю Добавити питання Добавити відповідь Добавити пораду