Добавити новину	Добавити підприємство	Добавити оголошення	Добавити вуз

Хвороби гусей наносять господарствам великі збитки. Кожний спалах хвороби, як правило, супроводжується значним зниженням продуктивності, загибеллю частини поголів’я. Хвороби розрізняють заразні та незаразні. Заразними називають хвороби, які передаються від хворих птахів до здорових. Вони викликаються бактеріями, вірусами, грибками, паразитуючими черв’яками та нашкірними паразитами.

Незаразні хвороби не передаються від одного птаха до іншого. Причинами цих захворювань є годування недоброякісними або неповноцінними кормами, неправильне утримання птиці.

Заразні хвороби

Найбільш сприйнятливі до захворювань паратифом гусята у віці до восьми тижнів. Джерелом зараження є хворі птахи, заражені корми, вода, підстилка, гризуни.

Хворі гусята в’ялі, сонливі, багато п’ють, втрачають апетит. У них спостерігається склеювання повік гнійним ексудатом, понос, що з’являється до кінця першого дня хвороби. Смертність — 95% від кількості хворих. При повільному перебігу хвороби в гусят з’являються часті судороги, вони гинуть на другий—четвертий день хвороби.

Пастерельоз (холера, геморогічна сентицемія) — дуже небезпечне захворювання. Інфекцію можуть занести дикі птахи (горобці, голуби), а також люди, які порушують санітарно-профілактичний режим. Вона може бути завезена з кормами. Зараження відбувається головним чином через дихальні шляхи птиці.

У хворих гусей відзначають сонливість, в’ялі рухи, піністі витікання з носових отворів і ротової порожнини, понос. Послід у них сіро-зеленого кольору, часто з домішкою крові.

Дихання частішає, іноді з хрипами. При гострому перебігу хвороби гуси гинуть через один—три дні.

При хронічному перебігу хвороби утворюються пухлини на голові, в суглобах. Смертність птиці невелика, але ті гуси, що перехворіли, є великою небезпекою для інших.

Колібактеріоз (колібацильоз) викликається кишковою паличкою (уколи), яка завжди знаходиться в кишечнику в здорового птаха та проявляє свою хвороботворну дію тільки при ослабленні організму несприятливими умовами годування та утримання. Частіше хворіють гусята у віці 8— 14 днів. Хворі гусята втрачають апетит, багато п’ють, сонливі. В них утруднене дихання, понос. Велика частина хворих гине, а гусята, що перехворіли, погано розвиваються та непридатні для продуктивних цілей.

Аспергільоз виникає частіше у гусят у зв’язку із даванням кормів або застосуванням підстилки, вражених пліснявою. Зараженню сприяє бруд, вогкість у приміщеннях, скупчене тримання птиці. Зараження птиці відбувається через дихальні шляхи. Хворий молодняк мало їсть, але багато п’є, сидить або стоїть із заплющеними очима, у нього утруднене дихання, яке часто супроводжується свистячими хрипами.

Кокцидіоз (нирковий). На нього захворюють гусята переважно у віці від 7 до 90 днів. Серед дорослих гусей спостерігаються кокцидіоносії. Гусята заражаються в результаті ковтання збудників хвороби разом з травою, водою або іншим кормом, забрудненим послідом хворої птиці.

У хворих гусят поганий апетит, вони часто сидять на одному місці, іноді падають, перекидуючись на спину. У них відзначають часте виділення рідкого посліду. Хвороба триває до восьми днів. Більшість гусят гине.

Гіменолепідоз. Гуси заражаються в результаті ковтання інвазійованих циклопів або молюсків. Масове захворювання птиці гіменолепідозом звичайно спостерігається через 20—25 днів після випуску їх на водойми, неблагопо-лучні за цією хворобою.

В хворих гусей виділяються рідкі, смердючі випорожнення. Молодняк худне, відстає в рості. В нього спостерігається хитка хода, судороги, іноді параліч кінцівок.

Амідостоматоз. Зараження гусей відбувається шляхом ковтання личинок збудника з травою або водою. Найбільш сприйнятливі до захворювання молоді гуси. Хворі дорослі гуси худнуть, а молодняк відстає в рості та розвитку. Хвороба в молодняка проходить у більш важкій формі та нерідко викликає його загибель на третій — десятий день.

Незаразні хвороби

До незаразних хвороб належать авітамінози — хвороби гусей, пов’язана з відсутністю в організмі певних вітамінів. У зв’язку з тим, що більшість їх не може синтезуватися в організмі, головною причиною авітамінозів є відсутність або недостача в кормовому раціону відповідного вітаміну (А, В, Е, В2, В12 та ін.).

Хворі гусята втрачають апетит, відстають в рості, слабшають. При недостачі в кормах вітаміну В у гусей спостерігається слабкість ніг, крил, значне скривлення гребеня грудної кістки. Недостача вітаміну Е викликає враження нервової системи: судорожне скорочення м’язів ніг, крил, шиї закидання голови на спину. Недостача вітаміну В2 викликає в молодняка параліч ніг, у дорослих гусей знижує несучість, погіршує інкубаційні якості яєць.

Перозис настає при недостачі в організмі марганцю та холіну. Ознаками захворювання є стовщення п’яткового суглоба, вивих його в зв’язку з розслабленням зв’язкового апарату. Недостача марганцю в гусок знижує інкубаційні якості яєць. Під час інкубації таких яєць відзначають підвищену смертність ембріонів.

Попередження захворювань

Попередити захворювання — це значить забезпечити гусей якісними повноцінними кормами, підтримувати в приміщенні необхідний мікроклімат, правильно розміщувати та доглядати за птицею. Велике значення має проведення спеціальних санітарних заходів. До них належать: підтримання чистоти приміщень, вигулів, інвентарю, своєчасна їх дезинфекці», запобіжні щеплення, дотримання всіх правил під час завезення птиці.

Добавити статтю	Добавити питання	Добавити відповідь	Добавити пораду