Добавити новину | Добавити підприємство | Добавити оголошення | Добавити вуз |
---|
В останні роки поряд з «класичними» видами в якості лабораторних об’єктів стали використовувати шиншилу, бурундука, піщанок, хом’яків, полівок, бабаків і інших гризунів. У зв’язку з цим, в лабораторних умовах проводилося вивчення деяких еколого-фізіологічних особливостей, питань годівлі, утримання, розмноження, росту і розвитку молодняку у різних видів диких ссавців (Pinter, 1970; Башеніна, 1975; Покровський, Большаков, 1979; Ахметов, 1981 ). Незважаючи на успіхи досягнуті в дослідженнях з біології дико живучих гризунів, багато питань, пов’язаних з удосконаленням їх змісту, ще недостатньо добре вивчені. Ми досліджували репродуктивні можливості деяких диких видів в умовах утримання в клітках при тісному родинному схрещуванні.
Одним з характерних представників фауни аридної зони, що характеризується великим ареалом і великою чисельністю, а також екологічної пластичністю і високою пристосованістю до лабораторних умов, є велика піщанка. Наші спостереження показали, що велика піщанка в неволі, так само як і в природі, розмножується в усі сезони, однак основним періодам репродуктивної діяльності є ранньо-весняні та весняні місяці, додатковим — пізньо-літні та осінні. Спарювання може бути протягом дня багаторазовим і тривати весь період активної фази статевого циклу. За цей час популяція відбувається по 6-12 разів поспіль і чергується з періодами відпочинку і бійки. Тривалість вагітності великої піщанки в лабораторних умовах складає 22-25 днів. Вагітність, і особливо її друга половина, супроводжується збільшенням маси тіла самки (на 20-25%), підвищенням газообміну (на 15-20%) і функціональної активності щитовидної залози (на 25-30%), зниженням рухової та ігрової діяльності. При лабораторному розведенні велика піщанка приносить два посліду на рік: перша (весняна) генерація припадає на лютий і березень, а друга (літньо-осінній) — на серпень і вересень. У наших дослідах кількість дитинчат, які народжуються у кожному посліді, коливалося від 2 до 6. При цьому кількісне співвідношення самців і самок становило 1:1,15. Малюки народжуються голими і сліпими; покриваються шерстю на 9-11 добу, очі відкриваються на 13-15 добу; тривалість лактаційного періоду 25-28 днів, після чого молодняк пересаджували в інші клітини. Статева зрілість настає в середньому в 2-2,5 місяця, але терміни сильно варіюють залежно від індивідуальних особливостей тварин і сезону їх народження.
Піщанки, що народилися в неволі, ростуть і розвиваються нормально. Так, якщо маса тіла при народженні становила 4,9 г у обох статей, то до кінця першого місяця життя середня маса самок досягає 49,6 г самців 52,3 р. У цей період середня щодобова прибавка маси становить 1,16-1, 25 р. У наступні періоди, і особливо на 5-6 місяці постнатального розвитку, середньодобовий приріст ваги звірків поступово сповільнюється і поставляє всього 0,39-0,43 м. Було також встановлено, що звірки ранневесенней генерації відрізняються високою статевою активністю вже в квітні- травні. У гризунів літньо-осінньої генерації ці процеси гальмуються, терміни настання статевої зрілості і процеси розвитку статевих продуктів у порівнянні з весняними тваринами запізнюються.
Характерним представником аридної зони, які мають наукове і практичне значення, є також тонкопалий ховрах. Розмноження цих звірів, спійманих вагітними в природі (у Кизилкумах), вивчалося протягом декількох років. Вагітність у ховраха в неволі протікала задовільно і тривалість її не перевищувала термінів, які спостерігаються в природних умовах (28-30 днів). Проблеми з ембріонами і випадкові викидні в неволі не спостерігалися. Кількість дитинчат в посліді коливалося від 2 до 6 і за 4 роки було зафіксовано 5 самок з двома дитинчатами, 6 — з трьома, 9 — з чотирма, 4 — з п’ятьма і одна з шістьма. Дитинчата, так само як і у піщанок, народжуються сліпими і без вовняного покриву. На 10-12-й день формується шерсть, на 14-16-й відкриваються очі. Лактаційний період триває 28-32 дня. Дитинчата ховраха, як і піщанки, в початкових стадіях онтогенезу мають високі темпи зростання, а в наступних інтенсивність його значно знижується. Так, за перший місяць постнатального розвитку маса як у самок, так і самців, збільшується більш ніж у 10 разів, а в другій приріст маси до первісного складає всього 162,8-165,9%, третій — 139,0-140,6 %, четвертий — 120,7-120,9%, п’ятий — 111,3-111,7%, за шостий місяць — 104,2-104,7%. Довжина тіла і хвоста в початковому періоді онтогенезу також збільшується більш інтенсивно і їх зростання закінчується на першій році життя.
Розведення деяких видів диких гризунів в лабораторних умовах представляє не тільки теоретичний, а й практичний інтерес, оскільки робить можливим відновлення деяких популяцій в період природної депресії навіть при виживанні тільки однієї або декількох сімей.
Добавити статтю | Добавити питання | Добавити відповідь | Добавити пораду |
---|