Аграрные новости

0 comments

11106 жовтня 2015 р. у конференц-залі Житомирської обласної державної адміністрації відбувся круглий стіл на тему: «Сучасні виклики розвитку аграрної освіти у контексті євроінтеграції».

Організатор заходу – громадська організація «Українська асоціація молодих фермерів».

У роботі круглого столу взяли участь: Дмитро Мічурін, голова громадської організації «Українська асоціація молодих фермерів»; Ілляс Ахметов, к.е.н., керівник міжнародного відділу громадської організації «Українська асоціація молодих фермерів»; Крістіна Кузнецова, керівник проектів громадської організації «Українська асоціація молодих фермерів»; Олег Скидан, д.е.н., професор, в.о. ректора Житомирського національного агроекологічного університету; Юрій Бродський, к.т.н., доцент, завідувач кафедри Комп’ютерних технологій і моделювання систем Житомирського національного агроекологічного університету; Лариса Левківська, к.е.н., доцент кафедри менеджменту інвестиційної діяльності Житомирського національного агроекологічного університету; Ярослав Лагута, заступник голови обласної державної адміністрації; Вадим Калінін, начальник управління освіти і науки; Ольга Липовецька, зам. начальника управління освіти і науки; Леонід Бабич, т.в.о. навальника управління агропромислового розвитку; Олексій Шатило, директор департаменту економічного розвитку, торгівлі та міжнародного співробітництва; Ольга Григор’єва, начальник управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю.

Мета: обговорення найважливіших питань розвитку сучасної аграрної освіти у контексті інтеграції України до Європейського Союзу та напрямів удосконалення системи підготовки кадрів для вітчизняного агропромислового комплексу.

Підчас круглого столу громадською організацією «Українська асоціація молодих фермерів» презентована Програма покращення сучасної аграрної освіти у контексті інтеграції України до ЄС, яка полягає у впровадження у навчальний процес аграрних вищих навчальних закладів України освітніх модулів з сучасних європейських технологій у аграрному виробництві та менеджменті. Освітні модулі розроблені на основі технологій Pantheon Farming – сучасної ІТ системи для комплексного управління аграрними підприємствами будь-якого розміру та форми господарювання, яка враховує всі аспекти функціонування суб’єкта господарської діяльності. Кожен освітній модуль розрахований на 40 академічних годин на рік й адаптований під конкретну аграрну спеціальність (аграрний менеджмент, агрономію, зоотехнію, ветеринарію, екологію, механізацію).

Програма покращення сучасної аграрної освіти у контексті інтеграції України до ЄС є одним з дієвих та сучасних інструментів, що здатні розвинути вітчизняну аграрну освіту, забезпечити процес підготовки фахівців аграрного профілю у відповідності до вимог сучасного виробництва.

0 comments

mirivoy runokПогано для аграріїв, добре для споживачів: на світовому ринку дешевшають продукти харчування. Тренд до зниження цін спостерігається вже з 2011 року, про що свідчить щомісячний індекс продовольчих цін ФАО (Продовольча і сільськогосподарська організація Об’єднаних Націй). Однак за підсумками серпня її експерти зафіксували найрізкіше падіння з грудня 2008 року, коли вибухнула всесвітня фінансово-економічна криза, пише Deutsche Welle.

Три роки — хороша погода.

Всього за місяць індекс впав на 5,2 відсотка, повідомляє римська штаб-квартира ФАО. Аналогічний показник Гамбурзького інституту світової економіки (HWWI), підраховуваний за дещо іншою методикою, знизився в серпні на 5,7 відсотка. Подешевшали чотири з п’яти основних товарних груп, спостережуваних експертами ООН: зернові, молочні продукти, рослинні масла і цукор. Не знизилися лише ціни на м’ясо, але і вони зараз на 18 відсотків нижче, ніж були в серпні 2014 року.

Гамбурзький інститут вказує, що за місяць пшениця подешевшала на 11 відсотків, кукурудза — на 9,6 відсотка, а пальмова олія — ​​навіть на 14,3 відсотка. «Якщо ж взяти трирічний період, то в порівнянні з вересня 2012 року зерно впало в ціні в середньому на 51 відсоток, а олійні культури — на 42 відсотка», — розповів у розмові з DW експерт з сировинних ринків HWWI Ларс Ерліх (Lars Ehrlich) .

На питання, чим викликаний такий обвал цін, він відповів, що «на світовому ринку аграрної продукції ключову роль в ціноутворенні відіграє не попит, а пропозиція, а воно значною мірою залежить від погодних умов». В останні три роки не було великих посух та інших природних катаклізмів, посівні площі збільшувалися, врожайність підвищувалася.

Повні склади і падаючий попит у Китаї

Все це і призвело до надлишку сільськогосподарської продукції. «Так, загальносвітові складські запаси пшениці можуть досягти цієї осені найвищого рівня за 29 років», — зазначив Ларс Ерліх. Тому немає нічого дивного в тому, що пшениця, що подешевшала за три роки наполовину, продовжує втрачати в ціні.

На думку експертів ФАО, продукти харчування дешевшають зараз на світовому ринку як через повних складів, так і через падіння цін на нафту, що дозволило аграріям скоротити витрати на паливо, а також через побоювання з приводу «можливого економічного спаду в Китаї». Ларс Ерліх згоден: «Зараз в Китаї та інших великих країнах, що розвиваються попит на продовольство не настільки високий, як ще не так давно очікувалося». А адже через цих очікувань розширювалися посівні площі і збільшувалося виробництво — в Європі, наприклад, молока.

Певну роль відіграють і специфічні фактори, пов’язані з великими виробниками або споживачами тієї чи іншої сільськогосподарської продукції. Так, в статистиці ФАО в серпні порівняно з липнем найбільше — на цілих 10 відсотків — подешевшав цукор. У Римі це пояснюють «триваючим знеціненням бразильського реала по відношенню до долара США», а також зростаючої упевненістю в тому, що Індія, другий у світі виробник цукру, в сезоні 2015-2016 років стане його нетто-експортером.

Росії та Україні буде нелегко вигідно продати свою пшеницю.

У свою чергу, в Гамбурзі обвал цін на пальмову олію пов’язують з триваючим зростанням його виробництва в двох ключових країнах — Малайзії та Індонезії, а також з падаючим попитом. Експерти ФАО уточнюють: він падає, насамперед, в Індії та Китаї.

Одночасно, констатує ця організація, в Китаї, на Близькому Сході і в Північній Африці останнім часом скорочується попит на сухе молоко, сир і масло, що зумовило в серпні «істотне падіння цін» на ці товари. А вони і так вже подешевшали через російського продовольчого ембарго. Власне, саме цим і викликані в останні тижні бурхливі протести європейських фермерів, що вимагають від Євросоюзу компенсувати їм збитки, що виникли через обвалених молочних цін.

«Якщо в самій Росії ембарго призвело до зростання цін на продовольство, то в іншому світі прискорило їх падіння, оскільки призначені для російського ринку товари довелося переорієнтувати на інші ринки», — підкреслив у бесіді з DW Ларс Ерліх. За його словами, всі фундаментальні фактори вказують на те, що в найближчі місяці продовольчі товари, особливо пшениця, будуть і далі дешевшати, адже «склади заповнені доверху».

Це обернеться для Росії та України, двох великих постачальників пшениці на світовий ринок, скороченням валютної виручки. З іншого боку, зазначив експерт HWWI, доходи російських і українських аграріїв у національних валютах зростуть завдяки низьким курсам рубля і гривні. У ФАО впевнені в тому, що цього року «збільшення врожаю в Австралії, ЄС, Російської Федерації та на Україні з надлишком компенсувало його зниження в Канаді».

0 comments

rubgosp22 травня в неформальній обстановці Голова Агентства рибного господарства України Ярема Ковалів провів зустріч з ветеранами рибної галузі України. Ярема Ковалів запросив ветеранів, досвідчених фахівців галузі, долучити свої знання і досвід до Програми з реформування вітчизняної рибної галузі і підготувати аналітичні записки зі своїми зауваженнями з найбільш гострих та актуальних питань.

Ветерани, які в останні роки відчували дефіцит уваги з боку керівництва відомства, з радістю і натхненням відгукнулися на пропозицію Голови Держрибагентства.

Консультативну раду ветеранів рибної галузі було створено в травні 2015 року як незалежний дорадчий орган, її очолив провідний фахівець рибної галузі України Скарлат Віктор Петрович. До її складу увійшли 16 ветеранів галузі, зокрема: Скарлат В.П., Небога Г.І., Церковний Ю.П., Ноженко А.І., Блюмін Д.А., Левченко М.Д., Приймак М.К., Коваленко В.О, Щербак В.І., Степаненко О.М., Московченко С.Г., Гудима Б.І., Алимов С.І., Коваленко С.Й, Мостовий І.О, Туранов В.П.

Вже в рамках першої зустрічі кожен з ветеранів-учасників дав власну оцінку найбільш значущим проблемам галузі, зокрема необхідності корегування недосконалого законодавства галузі, відновленні рибопереробних потужностей країни, необхідності відновлення кормової бази водосховищ Дніпровського каскаду тощо.

Голова Держрибагентства України Ярема Ковалів відзначив: «Я щиро вдячний всім ветеранам галузі, які знайшли можливість і час, для того щоб завітати на сьогоднішню зустріч і долучитися до реформування галузі, яке ми наразі розпочинаємо. Зустріч була надзвичайно конструктивною, чимало з піднятих питань я направлю на опрацювання підрозділам відомства.

Сьогодні рибна галузь України не може похвалитися ані відмінними станом водних ресурсів, ані матеріально-технічним оснащенням державних підприємств галузі, ані ефективним регулювання на законодавчому рівні. Тому експертна оцінка людей, які свого часу цю галузь створювали і успішно розвивали – надзвичайно цінна для нас. Сподіваюся, зустрічі із Консультативною радою матимуть регулярний характер і спільними зусиллями ми зупинимо регрес галузі (повернемо галузі позитивну динаміку)».

0 comments

prodag zemliУкраїна може отримати від реалізації землі близько 100 мільярдів доларів. Як передає Укрінформ, таку думку висловив під час Міжнародної конференції на підтримку України міністр аграрної політики і продовольства Олексій Павленко. «Загальний потенціал земель, які будуть продані, 100 мільярдів доларів», — сказав Павленко.

У той же час він відзначив, що велику увагу необхідно приділити політичному обговоренню питання вільного продажу землі, а також привести у відповідність земельний кадастр. «Спільно зі Світовим банком наповнюємо земельний кадастр, він наповнений лише на 15%. Ви не можете щось продати, якщо не знаєте, кому це належить», — підкреслив міністр.

Як приклад Павленко навів відкриття ринку землі сільгосппризначення в Румунії, де на 1 пай припадало до 5 різних власників. «Моя власна позиції — з часом земля має стати товаром. Але коли, яким чином вона буде продаватися і кому, я думаю, що це питання обговорення політичного «, — підсумував Павленко.

0 comments

kolosokУкраїна з початку 2014/15 МР станом на 17 квітня експортувала 27704000 тонн зернових. Про це 17 квітня повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Як наголошується в повідомленні, обсяг експорту пшениці склав 9828000. тонн, ячменю — 4255 тисяч. тонн, кукурудзи — 13417000. тонн, інших зернових — 204 тис. тонн. Крім того, на звітну дату на судна було завантажено 373 тис. тонн зернових культур.

Таким чином, обсяг експортованих і підготовлених до експорту зернових склав 28807000. тонн (пшениці — 9856 тисяч. тонн, ячменю — 4269 тисяч. тонн, кукурудзи — 13748000. тонн).

0 comments

oschadbankПро це сьогодні повідомив голова правління Ощадбанку Андрій Пишний під час робочого візиту до Луганської області.

«Ми готові з урахуванням усіх ризиків і після проведення всебічного аналізу надати суттєву підтримку аграріям Луганщини, які працюють на території, підконтрольній українській владі. Сільхозвиробники можуть стати одним із драйверів відновлення економіки регіону», – зазначив Андрій Пишний.

Значна частина промислового виробництва Луганської області залишилась на окупованій бойовиками території. Внаслідок цього в 2014 році індекс промислової продукції в області порівняно з 2013 роком становив лише 58%.
У цих умовах критично важливим є розширення виробництва в інших секторах економіки, зокрема в сільському господарстві.

«У поточному році передбачено розширення підтримки представників малого і середнього бізнесу, які працюють в агропромисловому комплексі. В малому і середньому бізнесі ми вбачаємо майбутнє України. Це один з наших пріоритетів на 2015 – 2017 роки», – підкреслив Андрій Пишний.

У 2015 році для забезпечення проведення комплексу весняних польових робіт в Україні Ощадбанком профінансовано не менше 300 млн. грн.

0 comments

mykaПАТ «Аграрний фонд» розробляє спрощену систему торгів через Аграрну біржу для виробників хліба і планує впровадити її найближчим часом. Про це повідомляє delo.ua з посиланням на заяву в.о. голови правління Андрія Радченка. «Спрощена процедура торгів через Аграрну біржу дозволить скоротити термін розгляду заявок підприємств до декількох днів. Це дозволить хлібопекарням швидше купувати борошно і стабілізує ситуацію на ринку», — заявив Андрій Радченко.

Він зазначив, що Аграрний фонд очікує від хлібопекарських підприємств заявки на придбання борошна на найближчі шість місяців, у тому числі і для виробництва хліба простих рецептур. Своєчасне щомісячне подання заявок на покупку борошна дозволить відомству спланувати переміщення пшениці в межах України, своєчасно задовольнить потреби ринку.

Як повідомлялося, виробники хліба та хлібобулочних виробів заявили про підготовку звернення до уряду з проханням заборонити експорт борошна, щоб уникнути подальшого подорожчання хліба.

0 comments

podsolnyhЗакупівельні ціни на соняшник за тиждень виросли на 8% або на 700 грн / т. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву експерта відділу агропромислового комплексу ДП «Держзовнішінформ» Євгенія Томашевського.

«Закупівельні ціни на соняшник в період з 12 по 18 лютого 2015 зросли в середньому на 700 грн / т на умовах EXW франко-елеватор і становлять 8800-9200 грн / т для фермерів на умовах EXW франко-елеватор «, — повідомив Євген Томашевський.

Нагадаємо, раніше експортні ціни на соняшникову олію знизилися на 50 дол. / т — до 740-755 дол. / т.

0 comments

hlebСьогодні в кіосках і магазинах, що реалізують хлібо-булочні вироби, з’явилися оголошення, що анонсують подорожчання хліба з 18 лютого. Як передає УНІАН, однак у різних торгових точках дають покупцям різну інформацію про розмір завтрашнього підвищення цін у столиці. В одних продавці кажуть, що підвищення буде точно, але на скільки саме — їм невідомо. В інших повідомляли, що «хліб буде коштувати не дорожче 10 гривень, а от, наприклад, буханець» Українського «(сьогодні — 6,50) завтра буде коштувати близько 9 грн. Ще в одному кіоску повідомили, що всі ціни підвищать» де- то на 12% «.

Ажіотажу у хлібних кіосків не спостерігається, а покупці реагують на новину по-різному: одні задоволені, що набрали хліба взапас («от взяла цілу буханку і заощадила дві гривні»), інші діляться політичними прогнозами наслідків підвищення («вони там допросяться, що третій Майдан буде «).

Раніше на сайті на сайті Київської міської державної адміністрації (КМДА) повідомлялося, що соціальні сорти хліба в Києві не дорожчатимуть в найближчі 3 роки.

0 comments

bazarСередні ціни реалізації аграрної продукції українськими сільськогосподарськими підприємствами у січні 2015 виросли на 57% в порівнянні з аналогічним місяцем 2014 року. Про це свідчать дані Державної служби статистики України, передає ЛIГАБiзнесIнформ.

Продукція рослинництва за січень подорожчала на 91%: зернові культури — на 117,1%, соняшник — на 121,8%, соя — на 77,1%, а ріпак — на 135,8%. При цьому обсяг реалізації рослинницької продукції січні цього року зріс на 22%.

Середні ціни на тваринницьку продукцію зросли на 43%: на худобу та птицю (у живій вазі) — на 46,7%, молоко — на 5,4%, яйця — на 80,1%. Обсяг реалізації продукції тваринництва у січні зріс порівняно з аналогічним місяцем минулого року на 0,5%.