Добавити новину	Добавити підприємство	Добавити оголошення	Добавити вуз

При виборі вівці необхідно звертати увагу на екстер’єр, причому вимоги до окремих статей вівці залежать від напрямку її продуктивності. У овець тонкорунних порід шкіра повинна бути тонкою і щільною (у ягнят з такою шкірою міцні і м’які смушки), у тварин мясошерстного напряму — товстої і пухкої Однак недобре, коли шкіра дуже товста і пухка. Товщину і щільність шкіри визначають шляхом промацування на боках і лопатках.

Небажано, щоб у вівці, до якого б напрямку продуктивності вона не відносилася, голова була надто важкою і грубою. Але і надмірно подовжена і вузька голова вказує на слабке складання вівці. Зате шия краща досить широка і груба, середньої довжини, у мериносів з двома-трьома складками шкіри в напівтонкорунних — коротка, але масивна.

Дуже довга і тонка шия вважається порочної для овець всіх напрямків продуктивності. Груди повинні бути широкою і глибокою. Вузька груди вважається великим недоліком овець і вказує на слабку конституцію і погане здоров’я тварини. Бажано, щоб спина, поперек і круп у вівці будь-якої породи були рівними, прямими і широкими. Це особливо важливо для овець, вирощуваних на м’ясо. У всіх овець повинна бути правильна постановка міцних і добре розвинених кінцівок. При огляді вимені звертають увагу на те, щоб воно було об’ємистим, нормально розвинутим, без дефектів. Вгодованість овець оцінюють за ступенем розвитку м’язової і жирової тканини візуально і промацуванням на попереку й спині.

При покупці вівці необхідно визначити її вік. Це легко зробити по зубах. У дорослої вівці 32 зуби, з них 24 корінних і 8 різцевих. Різці розташовані в передній частині нижньої щелепи, а у верхній їх замінює твердий, м’язистий валик. Про вік овець судять по зміні різців і за їх формою.

Постійні різці відрізняються від молочних тим, що вони ширше і більше. До чотирьох років всі молочні різці змінюються на постійні. У цьому віці зубна аркада рівна, зуби добре зімкнуті, щільно прилягають один до одного, білі, широкі і ще не стерті. У овець старше чотирьох років зуби починають стиратися, між ними з’являються щілини, але в яснах зуби сидять міцно. У 6,5-7 років зуби беруть долотоподібні форму, щілини стають більшими. У 7,5-8 років різці сильно стираються, починають випадати. Зазвичай довше цього віку овець не тримають.

В особистих підсобних господарствах зазвичай розводять овець тих порід, які працюють у цій місцевості. Вівці, яких розводять в даній зоні, як правило, добре пристосовані до місцевих природно-кліматичних і пасовищне-кормових умов. Крім того, для злучки маток можна використовувати племінних баранів тутешніх порід. При оцінці екстер’єру треба враховувати породну приналежність тварини, напрямок його продуктивності. Наприклад, у овець вовняного напряму сильно розвинені шкіра й кістяк, а м’язова тканина і підшкірна клітковина розвинені гірше, ніж в овець м’ясного напряму. У овець м’ясного напряму, навпаки, добре розвинені підшкірна клітковина і м’язова тканина. У овець молочного типу добре розвинені травні органи і вим’я. У овець тонкорунних порід довжина вовни річного зростання має бути не коротше 7 см; дуже тонка шерсть зазвичай вказує на ніжну конституцію, що небажано.
Основна продукція каракульських овець — смушків, а оскільки якості смушку добре виражені лише в перші два-три дні після народження ягняти, оцінка дорослих тварин по шерсті та іншими ознаками не може замінити оцінку за смушок при народженні. Цю особливість каракульських овець слід враховувати при відборі маток для отримання від них ягнят. Романовська вівця повинна бути досить великою, міцної конституції, з довгастої, сухий головою, злегка горбоносий, з прямо стоять вухами, опуклими, але не виряченими виразними очима. Голова у Романівської вівці — чорна, з білою міткою (так званої проточину або зірочкою); ноги — чорні, іноді з невеликими білими мітками. Тулуб покритий сірувато-блакитним шерстю. На шиї і холці — чорна грива; у баранів вона спускається по лопатці. Шкіра тонка, еластична. Як матки, так і барани комолі, тобто рогів не мають.

Так, якщо тварина має чорні ноги і голову схожу на вату, невизначеного властивості шерсть без завитків суцільного сірого кольору, то це ознаки помісних тварин, отриманих від Романівської матки і цигайської або тонкорунного (наприклад, породи прекос) барана.
Не слід також купувати Романівської вівцю, якщо в руні виявляється чорний пух, біла або руда ость, а на ногах і морді будуть руді і рябі плями. Овець м’ясо-вовняного-молочних порід розводять для отримання вовни і молока, тому при їх відборі особливу увагу звертають на те, щоб тварини були середньої величини, міцними; на хвості й у м’язах відкладення жиру повинне бути помірним, вим’я — добре розвиненим; шерсть грубої , звичайно білої, міцної на розрив, з гарним блиском. Коли немає даних про вік купується вівці, то визначити його можна по зубах (зміні молочних різців на постійні). У овець 32 зуба, з них 8 різців (розташовані на нижній щелепі) і 24 корінних (12 на верхній і 12 на нижній щелепі). Середня пара різців називається зачепами. Сусідні різці — внутрішніми середніми.
Третя пара від центру — зовнішніми середніми. Четверта пара — окрайками. У віці 1-1,5 років молочні зачепи міняються на постійні, більші, кольору слонової кістки. У 1,5-2 року змінюються середні внутрішні. У 2,5-3 роки — середні зовнішні. У 3,5-4 роки — окрайки.
У період з 4 до 6 років відбувається помітне стирання різців, між ними з’являються щілини. У 7-8 років овець вибраковують, так як подальше їх утримання економічно недоцільно.

Добавити статтю	Добавити питання	Добавити відповідь	Добавити пораду