Добавити новину | Добавити підприємство | Добавити оголошення | Добавити вуз |
---|
Після закінчення опоросу обсохшіх поросят підсаджують під матку. При цьому більш довгих і худих поросят закріплюють за передніми сосками. До заднім, менш молочним і тугим сосок підсаджують коротких, округлих, більш міцних поросят, які енергійними сильними рухами активно масажують соски, і молочність їх поступово підвищується.
Поросят мітять чорнилом на спинці за номером закріпленого за ним соска, наприклад, П2 — другий правий сосок, Л5 — п’ятий лівий і т.д. У результаті суворого контролю за дотриманням поросятами тільки «своїх» сосків в перші дні годування вони запам’ятовують їх і потім не плутають. Якщо поросят народилося менше, ніж мають сосків у матки, то за більш слабким закріплюють два соска і стежать, щоб у них не залишалося молоко, інакше вони не будуть розвиватися і в наступні опороси залишаться безмолочні.
При перших годівлях необхідно спостерігати за поведінкою матки та новонароджених. Деякі матки перед годуванням поросят лягають так незграбно, що при цьому малоактивні поросята потрапляють під них і гинуть. Для такої матки на відстані 25 см від стінок верстата будують бар’єрчика з труб або колод, а поросят після кожного годування відкидають в ящик або кошик. Через 4-5 днів, коли поросята зміцніють, бар’єрчика прибирають, а поросят залишають під маткою постійно. Слід пам’ятати, що до відсадженні поросят вдаються у виняткових випадках, оскільки в перші дні після народження матка їх годує дуже часто (через кожні 40-50 хв), рідше годувати їх не можна, а настільки часта підсадка новонароджених вимагає великих витрат часу і праці, та й поросята при цьому іноді травмуються.
Якщо свиноматка після опоросу не підпускає поросят, необхідно перевірити стан її молочних залоз (вони бувають іноді запалені). Якщо ж залози знаходяться в нормальному стані, а матки турбуються, перевіряють зуби у поросят. При народженні у них 8-10 зубів (іклів): по два з обох сторін на кожній щелепі. Під час смоктання зазвичай сосок потрапляє між зубами, але іноді зуби виростають неправильної форми або дуже гострі і травмують соски У цьому випадку необхідно розшукати «винуватця» і спеціальними щипцями видалити (скусіть) ці зуби. Обрізання зубів у всіх поросят виробляти недоцільно.
Постійні зуби починають прорізатися з шостого-сьомого дня життя поросят. У них починається сверблячка ясен, і вони гризуть тверді предмети, а нерідко і брудну підстилку. У цей час необхідно згодовувати їм смажене зерно ячменю, жита чи інших культур, поїдаючи яке поросята позбавляються від сверблячки ясен, у них краще розвиваються зуби, активізується робота слинних залоз і поліпшується виділення шлунково-кишкових соків.
У новонароджених поросят шлунковий сік містить дуже малу кількість соляної кислоти, що знижує його захисні властивості і при самих незначних погрішності в годівлі призводить до захворювання органів травлення. Тому у верстаті, де знаходяться поросята, підстилка повинна бути чистою, вода й підгодівлі в їдальні свіжими. Корми для свиноматок, якщо до них мають доступ поросята, слід готувати ретельно, але краще матку годувати окремо від поросят.
Для підвищення апетиту, а отже і молочності свиноматки, її з перших же днів після опоросу випускають на прогулянки без поросят на 1 -1,5 год, тільки не по снігу і не в негоду. Перед прогулянкою перевіряють обсохшіе чи в матки соски, щоб уникнути появи на них тріщин. З п’ятого-шостого дня на прогулянки разом з маткою випускають і поросят, взимку спочатку на 15-20 хв, поступово збільшуючи час. У захищеному від вітру місці дворика розстеляють шар соломи, де поросята можуть лежати в сонячні дні. Влітку краще утримувати їх разом з маткою на пасовищі. Приміщення чистять і прибирають, коли тварини перебувають на прогулянці.
Єдиним кормом для поросят в перші дні життя є молозиво, а потім молоко матері, за рахунок яких у перші три дні задовольняються всі їхні потреби. Проте вже з четвертого-п’ятого дня поросятам дають чисту воду в коритця, яку змінюють через кожні 5-6 год, а в їдальню поміщають коритця з мінеральною підгодівлею, крейдою, червоною глиною і деревним вугіллям. До тижневого віку материнського молока стає недостатньо для нормального росту і розвитку поросят і їм, крім підсмаженого зерна, починають згодовувати незбиране або зняте молоко, а дещо пізніше і інші види рослинних кормів.
Суміш дерті згодовують у вигляді вареної розсипчастої каші, приготованої на сироватці або воді. З двотижневого віку за годину до годівлі в неї додають сінну борошно.
Коренеплоди та баштанні подрібнюють на тертці і згодовують в сирому вигляді, картоплю варять і розминають, зелену масу бобових трав дрібно ріжуть і згодовують у суміші з концентратами. З 5-6-тижневого віку, коли у поросят зміцніє травна система, концентрати починають згодовувати в сирому вигляді. У перші 10-15 днів життя поросят підгодовують 7-8 разів, потім кратність підгодівель поступово скорочують таким чином, щоб до відбирання вони отримували корм не більше чотирьох разів на добу.
У місячному віці кнурців, призначених для відгодівлі, каструють. Відлучення поросят проводять у двох-місячному віці. За 5-6 днів до цього свиноматці зменшують дачу корму, соковиті молокогонное корми повністю виключають з раціону. Матку підпускають до поросятам п’ять-шість разів на день. Потім кратність смоктання поступово скорочують до одного і нарешті матку до поросятам не пускають. Деякий час її містять в іншому приміщенні або на майданчику, якщо стоїть тепла погода, а поросят залишають у колишньому верстаті, де вони легше переносять відсутність матері і не втрачають апетиту.
У перші дні після відлучення поросят необхідно уважно стежити за станом вимені матки, щоб не допустити його запалення. Через кілька днів раціон матки відновлюють до колишнього рівня. Поросят після відлучення годують чотири рази на добу рівними дозами. Корми рекомендується давати такі ж і в такому ж вигляді, як і до відлучення, бо різкий перехід до іншого типу годівлі призводить до зниження приростів у поросят. Через 10-15 днів поросят можна переводити в інше приміщення. У цей час вони вже не так болісно реагують на зміну типу годівлі та інші умови зовнішнього середовища.
Вирощуючи молодняк свиней як на великих фермах, так і в особистих господарствах, нерідко припускаються помилок, що негативно позначається на ефективності виробництва свинини.
Якщо в одному станку чи хліву розміщують більше однієї тварини, необхідно додержувати декількох простих правил.
Перш за все, при обладнанні свинарських приміщень слід врахувати фронт годівлі поголів’я, тобто довжину годівниці в розрахунку на кожну тварину. Зокрема, для відлучених поросят він має бути не менше як 20 см, а для ремонтного й відгодівельного молодняка — 30 см. Також важливо правильно провести комплектацію свиней у груповому станку і бажано, щоб у групах відлучених поросят, відгодівельного чи ремонтного молодняка різниця у живій масі не перевищувала 10%.
Необхідно пам’ятати дещо і про годівлю. Адже у більшості господарств при традиційній годівлі застосовують вологі кормо-суміші, а тому важливе значення має консистенція корму. Залежно від співвідношення сухого корму та води розрізняють корми сухі (1:0; 14 % вологості), сухі розсипчасті (1:0,5; 43 %), вологі розсипчасті (1:1; 57%), густі кашоподібні (1:1,5; 66%), рідкі кашоподібні (1:2; 72 %), густі супоподібні (1:2,5; 76 %) та рідкі супоподібні (1:3; 79%). При традиційній годівлі найефективнішим є згодовування свиням кормосумішей вологістю 60-70 %. Збільшення вологості понад 80 % призводить до зменшення використання азоту корму на 8-10%.
До всього цього слід додати, що технологія багатьох промислових комплексів передбачає годівлю відлучених поросят сухими кормосумішами при вільному доступі до води. Хороший ефект дає поєднання сухих кормів з вологими розсипчастими чи густими кашоподібними кормосумішами, тобто сухий корм розміщують в окремій додатковій самогодівниці.
Звичайно свиней годують двічі на день. Виняток становлять поросята-сисуни, відлучений молодняк та підсисні свиноматки. Одноразову зволожену даванку корму тварини мають поїдати впродовж 1-1,5 год взимку та не довше 1 год влітку. Таку годівлю називають нормованою уволю. Однак не слід забувати, що свині поїдають корм нерівномірно. Адже існують хвилі підйому і спаду інтенсивності росту тваринного організму в окремі періоди розвитку. Вітчизняними вченими виявлено, що середня тривалість хвилі споживання корму становить 16-18 діб. У зв’язку з цим ефективність вирощування свиней великою мірою залежить від майстерності доглядачів, які повинні щоденно спостерігати за швидкістю поїдання кормів.
При вирощуванні свиней необхідно дещо знати й з етології — науки, що вивчає поведінку тварин. Якщо в одному станку утримують більше однієї тварини, то серед них за перші 1-3 доби встановлюється чітке рангове домінування окремих особин, тобто кожне порося знає своє місце на «ранговій драбині». Наприклад, «найсильніші» першими підходять і поїдають корм, а при недостатньому рівні годівлі відганяють від годівниці «найслабших». Нерідко навіть при достатньому фронті годівлі у перші хвилини споживання їжі явні лідери своїм тулубом закривають 1-3 кормомісця біля годівниці. Внаслідок цього для «найсильніших» така годівля перетворюється на поїдання корму досхочу, а для решти особин — впроголодь. З цієї причини у станку чи у домашньому хліві згодом з’являються відсталі у рості тварини. Тому особливо в перші дні постановки молодняка на вирощування необхідно ретельно спостерігати за поведінкою окремих особин.
Хорошим засобом запобігання явищу відставання в рості окремих поросят є додаткове обладнання у станку самогодівниці, в якій постійно має бути суха кормосуміш чи комбікорм. Відсталих у рості тварин вилучають в окремі станки, для чого не рідше ніж один раз на місяць проводять сортування молодняка за живою масою. Групові годівниці також додатково обладнують розподілювальними перегородками за фронтом годівлі.
Уникнути більшості цих недоліків, а також у декілька разів зменшити затрати ручної праці при вирощуванні свиней дозволяє впровадження годівлі молодняка сухими кормами (комбікорм чи кормосуміш концкормів) із спеціально обладнаних самогодівниць, що широко застосовується в зарубіжних країнах і може використовуватись у наших умовах як на великих промислових комплексах, так і на міні фермах чи у присадибних хлівах.
Добавити статтю | Добавити питання | Добавити відповідь | Добавити пораду |
---|