У Росії такий спосіб застосовувався ще в XIX столітті. Щоправда, не досить широко. Але з постійним успіхом.
У чистому вигляді він полягає ось у чому. На неораній (некопаній) поверхні ґрунту розкладаються на певній відстані одна від одної пророщені насіннєві бульби. Після цього зверху накриваються шаром (20-30 см) соломи, садових чи городніх залишків. І все. Ні підгортання, ні прополювання. Восени, коли кущі почнуть засихати, шар укриття знімають і збирають прямо з поверхні грунту врожай бульб. Ті, хто користувався цим способом, стверджують, що врожай набагато вищий, ніж при вирощуванні традиційним способом.
Спосіб удосконалювали. Одна з модернізацій полягає в тому, що перед укладанням насіннєвих бульб ділянку засипають торфом. Зверху все накривається шаром соломи.
Особливо перспективний даний метод для посушливих періодів. Адже у липневу спеку, коли в тіні температура піднімається до +35°С, під соломою температура не вище +19°С, тобто оптимально краща для вегетації. До того ж під соломою завжди зберігається волога.
Добавити новину
Добавити підприємство
Добавити оголошення
Добавити вуз